Історія розгортається у 1969 році саме в Голлівуді. Голлівуд на той час був відомий своїми вестернами.
Отже, ми маємо Ріка Далтона (Леонардо Ді Капріо), зірку серіалу, та його дублера Кліфа Бута (Бред Пітт), який тісно з ним пов’язаний і поза знімальним майданчиком. Успіх у серіалі може наблизити до мрії: стати частиною справжнього кіно. Життя у Голлівуді плине своєю течією. Представниками американської мрії є Роман Полянський, його молода дружина Шерон Тейт (Марго Роббі), їхні друзі та інші кіномитці. Ознакою такого життя є шикарні будинки, машини, вечері у ресторані, коктейлі біля басейнів, гарний одяг, вечірки і т.д.
Однак, на одвірках Голлівуду, є ранчо Спен, колись відомий, а тепер занедбаний кіномайданчик для фільмів про ковбоїв. Мешкають там хіппі, «діти квітів», а саме «Сім’я» Чарльза Менсона. Вони живуть своїм буттям: співають, гуляють вулицями, їздять автостопом, дивляться по телевізору серіали. Подекуди проводять для туристів кінні екскурсії в місцевих горах. Одного разу, долі представників цих різних течій перетинаються.
Основний конфлікт вестерна – це протистояння добра і зла, прогресу та занепаду, цивілізації та дикості, культури і безкультур’я. Позитивні герої – чисті, добрі, розумні, а злодіі – брудні, нерозумні та порочні. Добро перемагає зло, «справедливість» тріумфує.
Кінець 60-их – час занепаду так званого «золотого віку Голлівуду». У середині 60-их «класичні вестерни» посуваються місцем спагеті-вестернам, які ігнорують поняття «справедливість». Натомість виглядають чудово, незвичайно та ефектно («Хороший, поганий, злий», Серджо Леоне, 1966р.; «Джанго», Серджо Корбуччі, 1966 та інші). Саме в 1969 році, «класичний вестерн» повертає свою першість, посуваючи спагеті-вестерни. Досягається це ціною пролитої крові, цинізмом та жорстокістю. Щоб підкреслити насильство, використовують нові технології зйомки та монтажу. Нанівець зведені усі канони, традиції та кодекси («Дика банда», Сем Пекінпа, 1969). Це кінець «старого Голлівуду» і початок «нової» ери американського кіно. А для руху хіппі, 1969 рік виявився початком занепаду.
Вестерни можуть бути різних жанрів: комедія, бойовик, трілер, фантастика тощо. Квентін поєднує усі. «Одного разу у Голлівуді» – це комедія, тому що глядач посміхається вже з перших хвилин; бойовик, оскільки без бійок, стрілянини, переслідування то був би не фільм Тарантіно; трилер, адже режисер вміло нагнітає саспенс; фантастика, бо порушуються кордони реальності, фантазія домінує над дійсністю і суперечить здоровому глузду.
Крім вже зазначених Леонардо Ді Капріо, Бреда Пітта та Марго Роббі у проєкті взяли участь Брюс Дерн, Демієн Льюїс, Дакота Феннінг, Еміль Гірш, Майкл Медсен, Аль Пачіно, Курт Рассел та інші. Такий чуводий акторський ансамбль доповнила пітбуль «Бренді» (мала своїх дублерів). Вона вже отримала свою нагороду Palm Dog на Каннському кінофестивалі. Сама приїхати не спромоглася, тому приз віддали Квентіну Тарантіно.
Усім бажаю приємного перегляду! Але будьте обережні з попкорном, бо можна вдавитися: то від сміху, то від жаху.