Фільм починається з того, що оперна співачка Роксана Косс (Джуліанна Мур) приїздить до південноамериканської країни (назва країни не вказується) з метою дати приватний концерт для президента та групи високопоставлених осіб, серед яких є Хатсумі Хосокава (Кен Ватанабе), японський бізнесмен, чия любов до опери, і, власне, до пані Косс не знає меж. Виступ, щойно почавшись, переривається групою озброєних повстанців, які беруть у заручники присутніх на концерті осіб та намагаються знайти президента. Потім з’ясовується, що президент в останню хвилину з невідомої причини вирішив залишитися вдома. З огляду на це, повстанці вирішують звільнити усіх жінок та дітей, окрім Роксани Косс, пояснюючи це тим, що вона занадто важлива.
Усе це відбувається протягом перших десяти хвилин фільму, який Пол Вайц разом з Ентоні Вайнтраубом адаптували з однойменного роману Енн Патчетт. Загалом більша частина подій фільму відбувається протягом чотирьох тижнів. У цей проміжок часу зароджуються нові альянси, спалахують нові конфлікти, персонажів захоплює кохання, що надає їм хибне відчуття безпеки. Останнє режисер з точністю та обережністю робить і з глядачем.
Незважаючи на те, що основна увага глядача прикута до персонажів Мур та Ватанабе, у фільмі також декілька другорядних сюжетних ліній, які тільки неперевершено доповнюють його. Окрім того, Вайц вдало використовує декорації та освітлення, а костюми від Кетрін Райлі лишають глядача можливості не поринути в атмосферу фільму.
«Бельканто» - фільм, що подібно опері змінює життя усіх героїв та об’єднує їх сюжетні лінії в один вибуховий епос.