Вже 18 жовтні 2017 друг Вайнстина Тарантино визнав, що знав про випадки сексуальних домагань з боку Вайнстина ще з середини 90-х, коли тодішня дівчина Тарантино Міра Сорвіно сказала своєму хлопцю про свій досвід з Вайнстином. За словами самого Тарантино, він сприйняв цей епізод недостатньо серйозно: Квентин не переніс цей епізод в публічну площину, а лише домігся вибачення Вайнстина за епізод з Сорвіно. Сам Тарантино з жалем визнав, що знав достатньо для того, щоб зробити щось більше за це.

3 лютого 2018 року в інтерв’ю з The New York Times акторка Ума Турман, яка грала в таких фільмах Тарантино як «Кримінальне чтиво» та «Вбити Біла», описала свої відносини з Вайнстином. Тоді вона дорікнула Тарантино в тому, що той знав про домагання Вайнстина до неї і нічого з цим не зробив, а також згадала, як Тарантино змусив Турман зіграти сцену замість каскадера, в результаті чого та потрапила в аварію. Цей епізод слугував причиною суперечок між Турман і Тарантино протягом наступних років. Коли Турман знову пригадала Тарантино цей епізод, він зреагував так: «я можу пояснити, чому я вчинив саме так, але я не розумію, в чому, блін, проблема?».

Пізніше Турман і Тарантино примирилися, пояснивши, що режисер насправді не змушував акторку зніматися в небезпечній сцені, перевіривши її безпечність. Однак в тому ж лютому був віднайдений фрагмент з інтерв’ю Тарантино 2003 року на The Howard Stern Show, де Тарантино вирішив зіграти адвоката диявола, заявивши, що 13-літня Саманта Ґаймер, яку зґвалтував  Роман Поланські, сама винна в тому, що сталося. В тому ж лютому Тарантино вибачився за свою поведінку, заявивши, що просто хотів бути провокативний і не взяв до уваги почуття Ґаймер.

Тобто склалася дуже делікатна ситуація як в цілому, так і по відношенню до Тарантино. А знаючи, як Тарантино поводиться з делікатними темами, неможливо не занепокоїтись за його новий фільм. Нагадаємо, як Тарантино поводився з делікатними темами раніше. Взяти хоча б останні фільми. В «Бесславних виротках» (2009) режисер зіграв на темі євреїв і нацистів, перевертаючи їх ролі: тепер євреї («виротки», серед котрих і персонаж Бреда Піта) вбивають нацистів, а не навпаки. Схожий прийом по відношенню до расизму він використав і в «Джанґо вільний» (2012): там раб (Джанґо) звільнює себе, вбиваючи рабовласника. В вестерні «Мерзенна вісімка» (2015) режисер грає на темі мексиканофобії. В майбутньому фільмі «Колись в Голівуді» (2019) Тарантино планує зачепити тему вбивства Шарон Тейт в 1969. Хоча Тейт не є головним персонажем, але зрозуміло, що оминути ні Тейт, ні тоді її чоловіка Романа Поланські (він же ґвалтівник Ґаймер в 1977 і лауреат премії «Оскар» за найкращу режисуру в 2003), ні секту «Сім’я» Чарльза Менсона він не зможе. Це все дуже делікатні теми. Невідомо, як публіка відреагує на насмішку в стилі Тарантино в тій атмосфері, коли до таких чутливих тем як сексизму, жінконенависництво та ґендерна репрезентація відносяться максимально серйозно.

Джерела: nytimes, hollywoodreporter.