Корисна інформація

Про що говорять номінанти: від вигадки до відображення реальних подій

Є не дуже популярний чи високо оцінений, але доволі глибокий фільм 2009 року під назвою «Винахід брехні». У цьому фільмі герої живуть у Всесвіті, який загалом схожий на нас, але має істотну відмінність – людство еволюціонувало так, що воно є неспроможним говорити те, чого немає. Це має чимало наслідків. Усі герої дуже відверті, у цьому світі немає релігії (можливо, одна з причин доволі низької оцінки, адже релігійна частина людства іноді сприймає подібне занадто особисто), а на людське слово покладаються більше, ніж на техніку. Якщо підходити ближче до теми, якій присвячено цей роздум, у тому світі усі фільми є документальними, адже фантазування як таке не є можливим.

Сучасний світ сповнений фентезі, наукової фантастики та просто вигаданих історій. Але цьогорічні номінанти на Оскар свідчать про те, що дедалі більша увага приділяється фільмам, заснованим на реальних подіях. Здавалося б, ну навіщо нам дивитися фільми про нудну реальність, коли ми можемо завдяки розвитку сучасних технологій поринати у інші, значно більш насичені світи? Справа у тому, що кіно відіграє різну роль для різних людей. Хтось звертається до нього, щоб забутися та пожити у іншому світі. Інші ж хочуть більше дізнатися про цей світ. Така тенденція також означає поступове усвідомлення того, що наша реальність є достатньо цікавою, і ми не завжди потребуємо чогось більш фантастичного.

зображення з сайту moviebabblereviews.com зображення з сайту moviebabblereviews.com

 

Поки що головна теза допису не була нічим підкріплена, тож час звернутися до фільмів. Якщо ми візьмемо 8 фільмів, які отримали найбільшу кількість номінацій, то 6 з них засновані тією чи іншою мірою на реальних подіях: «Рома», «Фаворитка», «Влада», «Чорний куклукскланівець», «Богемна рапсодія» та «Зелена книга»!

Про «Чорний куклукскланівець» та «Богемну рапсодію» ми вже говорили у інших статтях, а про «Владу» та «Зелену книгу» ми ще поговоримо. Тому у цьому дописі можна трохи уваги приділити фільмам з найбільшою кількістю номінацій, обидва з яких значною мірою базуються на реальних подіях минулого: «Рома» та «Фаворитка».

Фільм «Рома» Альфонсо Куарона став сенсацією 2018 року. Фільм отримав 10 номінацій та Оскар, взяв Золотий глобус як найкращий фільм іноземною мовою, головну нагороду Венеційського кінофестивалю та багато інших. У фільмі немає ніяких надзвичайних чи взагалі насичених подій, він відображає те, що пам’ятає зі свого дитинства сам Альфонсо Куарон. Митець доклав чималих зусиль для реконструкції міста тих часів, підбирав акторів відповідно до того, наскільки вони схожі зовнішньо та по характеру на людей, яких він знав і т.д. Цей фільм максимально відображає тенденцію цінувати просте, типове, сповнене сумних, нудних, повсякденних подій, на зміну яким іноді приходять щасливі та мирні моменти. Складно уявити, що у епоху розквіту технологій де факто найкращим фільмом року є чорно-біла реалістична соціальна драма про мексиканські 70-ті.

Якщо говорити про «Фаворитку», то фільм за основу бере реальні історичні події. Поняття «фаворитки» дійсно існує у контексті королівських осіб, і за деякими даними мали місце стосунки між королями чи королевами з їхніми підданими як іншої статті, так подекуди і своєї. Усі ключові персонажі та базові події дійсно мали місце в історії. Так Абіґейл була двоюрідною сестрою Сари, вона була служанкою одного чоловіка у зв’язку з програванням її батька, і вона стала фавориткою королеви Анни після Сари. Але деякі істотні елементи фільму (наприклад, кролики) є вигадкою.

Тенденція зростання інтересу до нашого світу має свої плюси та мінуси. Серед плюсів варто зазначити те, що ми цікавимося історією, хочемо дізнатися більше про реальність, що має пізнавальний та повчальний аспект, а також свідчить про те, що наш світ достатньо цікавий, щоб у ньому жити. Серед мінусів, утім, є небезпека стирання межі між реальною історією та художніми фільмами. Якщо ми дивимося «Чорну пантеру», то ми не думаємо про те, що Ваканда насправді існує. Але якщо у фільмах зображені реальні історичні діячі, то фільм значною мірою формує наше враження про те, що мало місце у минулому. Можна заперечити, що історичні джерела також часто є обмеженими, і наші знання історії значною мірою є творчою інтерпретацією фрагментів. Але важливо розуміти, що фільм і не претендує на науковість. Він може брати за основу якусь реальну історію, але додавати будь-які інші елементи, не попереджаючи нас про те, що це вигадка. Тому коли ми дивимося фільм, ми не маємо сприймати його як екранізацію того, що насправді відбулося, хоча ми і схильні до цього.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається